Очікує на перевірку

Менюк Станіслав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менюк Станіслав Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження9 лютого 1991(1991-02-09)
Гайсин
Гайсинський район Гайсинський район
Вінницька область
УРСР, СРСР
Смерть27 липня 2014(2014-07-27) (23 роки)
Лутугине
Лутугинський район Лутугинський район
Луганська область
(Вогнепальне поранення)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Станісла́в Петро́вич Меню́к (нар.9 лютого 1991, Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, УРСР, СРСР — пом.27 липня 2014, Лутугине, Лутугинський район, Луганська область, Україна) — український військовий, вояк 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» МО України. Загинув у ході війни на сході України в боях за місто Лутугине. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Станіслав Менюк народився 9 лютого 1991 року в місті Гайсин. Навчався Станіслав Менюк у НВК: СЗШ I—III ступенів-гімназії м. Гайсин (колишня СЗШ № 1), у 2007 році закінчив 9 класів і вступив до Гайсинського медичного училища, яке в 2011 році успішно закінчив, здобув спеціальність фельдшера.

Активний учасник Майдану, в липні 2014 року добровольцем пішов служити в добровольчий батальйон «Айдар» санінструктором. Під час проходження медкомісії він підробив знімок, аби лікарі не побачили його грижі. Виніс з поля бою багатьох поранених.

Чемпіон Вінницької області з армрестлінгу 2013 року. Виступав за армрестлінг клуб «Спартак» Вінниця. Організував перший відкритий турнір з армрестлінгу в м. Гайсин у 2012 році[1].

Обставини смерті

[ред. | ред. код]

Станіслав Менюк помер 27 липня 2014 року під час бойових дій батальйону «Айдар» біля населених пунктів Лутугине, Успенка, Георгіївка, Лутугинського району, Луганської областї[2]. Тоді ж полягли айдарівці підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, сержант Микола Личак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)[3].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

14 жовтня 2014 року в Гайсині на будівлі гімназії відкрили меморіальну дошку Станіславу Менюку[4][5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Менюк Станіслав. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  2. Заступник командира батальйону Айдар назвав імена 10 з 13 загиблих бійців. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
  3. Указ Президента України № 365/2015 від 4 червня 2015 року Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
  4. Відкриття меморіальної пам'ятної дошки бійцю батальйону «Айдар» Станіславу Менюку. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  5. Ім'я героїчного Станіслава Менюка викарбували на будівлі школи-ліцею Гайсина. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]